У 1980-х роках Нью-Йорк був таким собі пеклом. Тут відбувалось звиш 1500 тяжких злочинів коженого дня: 6-7 вбивств на добу. Вночі вулицями ходити було небезпечно, а в метро їздити ризиковано навіть удень. Грабіжники і жебраки в підземці були звичайною справою. Брудні і сирі платформи майже не освітлювались. У вагонах було холодно, під ногами валялося сміття, стіни і стеля були повністю вкриті графіті.
Місто було в лещатах найлютішої епідемії злочинності у своїй історії. Однак потім сталося щось незрозуміле. Досягши до 1990-го року піку злочинність різко пішла на спад. Протягом найближчих років кількість вбивств знизилося на 2/3, а число тяжких злочинів - наполовину. До кінця десятиліття в метро відбувалося вже на 75% менше злочинів, ніж на початку
...
Читати далі »
