Якось знайома з Новосибірська зауважила, наскільки приємніше українською мовою називається "больница". Лікарня — де лікують, а не лишень "боль" і "больные". Вона ж питала, чому ми постійно кажемо "чють-чють", коли маємо таке гарне "трохи".
Я їй уже не казав, що українською буде "ледь-ледь", але став приглядатися до подібних пар слів уважніше. Психологія народу - в серцевині його слів.
Що за народ, який не має слова "трохи", а розрізняє тільки "много-немножко"— вже питання. І якщо над такими прикладами помислити — виплива
...
Читати далі »
