Volfy's page

 

Абсолютно не спорю: Хахли – тупі. Правда , ми українці, хахлами називаємо тих людців українського походження, котрі не знають і не бажають знати української мови, або знають але не бажають послуговуватися нею, бодай на теренах України. Хахлами ми називаєм етнічних українців, що є лизоблюдами, угодовцями і носіями антиукраїнської політики Росії.

 

Не лише не спорю, а більше того – підтримую: Хахли- тупі. Але не українці.

 

Але я не здатний дати пояснення, чому українські діти швидко опановуютбь чужинські мови, а російські - не здатні? Чому 95% населення України ( від малих до стариків) володіють російською мовою, але лише 44% росіян володіюьть українською. І саме інтересне, що ті, хто володіє однією російською, називають тупими українців які поголовно володіють мінімум двома мовами українською і російською. Значна частина українців володіє хоча б однією європейською мовою, а дуже багато людей в Західній Україні володіють двома-трьома європейськими мовами. А це для одномовних росіян вони – тупі. От парадокс!

 

От поясніть, чому так влаштовані мізки росіян , чи в самій розмові якийсь ступор, бо той хто вивчає в дитинстві першою мову російську, вже не здатний опанувати укрмову? Підтверджень багато. Наприклад порпросіть русака, щоб сказав "ПАЛЯНИЦЯ". В 100% випадків відповість -"ПОЛЯНІЦА". Українець з першого разу вимовить любе російське слово.
Питання : де ступор в росіян "В їх мізках, чи в філософії (коді) їх „языка”?

 

Не опанувати і не послуговуватися українською мовою може або лінивий, або тупий, або-ж відвертий антиукраїнець. Четвертої причини немає. Якщо хтось назве – я буду дуже вдячний. Але ні одна із приведених мною причин не може характеризувати людину позитивно. Я раніше думав, що незнання української мови характеризує позицію росіян щодо Украни. Але, частенько перебуваючи за кордоном разом з росіянами з Росії, я переконався що майже ніхто з них не володіє іноземними мовами, і мені приходилося йти їм на допомогу. Набір їх фраз був вбивчо однотипний. „Ей, камрад, подай вон то...”, А пусть учат русский”, „Не знаєш русского – в следующий раз приеду на танке – узнаеш”.

 

І я тепер починаю схилятися до думки, що , можливо, в російській мові закладений якийсь код, що не дає їм опанувати інші мови.

 

Але матірну мову - освоїли досконало

 

Приклад: Єгипет, Терція, де росіяни з Росії від мала до велика на морі і пляжі з ранку до вечора п’ють, по-чорному, і голосно розмовляють матом. І це ні для кого в світі не є секретом. Тому європейці все частіше не бажають відпочивати в готелях де „відпочивають” туристи з Росії. Але один раз мені довелося спостерігати жахливу картину: сім’я з Росії, в складі трьох поколінь – бабусь, дітей і малолітніх онуків, дуже голосно і дуже тривало „матюкались”. Вирішив подивитися, що ж сталося? Можливо потрібна якась допомога? Нічого не звичного, просто вся сім’я (окрім онуків) п’янствує і голосно спілкується матом, в т.ч і онуки з бабцею і татом. Це мене приголомшило. Якби був якийсь конфлікт, то зрозуміло, що не всі люди в сварці підбирають слова, але щоб так просто і мирно пити і всім разом галасувати матом? Ради справедливості слід відмітити, що українські росіяни – набагато культурніші, і таких казусів за ним я не спостерігав. Росіяни з України що володіють іноземними мовами зустрічаються набагато частіше, ніж росіяни з Росії. Теж феномен, що потребує дослідження.

 

Але ніякі інші народи і держави не посягають на нашу мову, культуру, територію та майно, так як це здійснює Росія. В ніякої іншої держави ми не були так довго в полоні як в Росії.

 

Ви не задумувалися над тим, чому, болгари, румуни, татари, мадяри, поляки, що живуть в Україні не борються проти української мови і культури, чому не допускають образ за мовною, релігійною і національною ознаками? Відповідаю – бо уряди названих країн не проводять антиукраїнської політики і не фінансують свою діаспору в Україні на боротьбу і протистояння з українцями. Бо в себе на батьківщині терпимо відносяться до всіх національностей, що проживають в них. Ось проекція їх внутрішньої політики на зовнішню.

 

Світ зміняється і ми мінюємося разом з ним. Не змінюється лишень політика Росії щодо України. Історично змінюються лише форми і методи її впливу: з рабовласницьких та феодальних на відверто імперіалістичні.

 

Польща і Австрія в минулому теж були окупантами . А нині - друзі України. На заході України дуже багато українців володіють польською і менше – німецькою мовами. Ми зберігаємо ці знання, для спілкування з ними, бо вони перестали бути нашими завойовниками, а стали нашими друзями та адвокатами. Західні українці, які народилися після війни, самостійно вивчають польську, німецьку а також чеську, словацьку. Тобто ті мови, якими володіють їх батьки. Українці хочуть дружно жити і спілкуватися з нашими добрими сусідами.

 

 

Голова Севастопольської міської державної адміністрації Валерій Саратов заговорив українською на підтримку державної мови в Криму.

 

Виступаючи на урочистих зборах 21 серпня, присвяченому Дню незалежності України, чиновник пообіцяв, що зробить все для того, щоб діти в Севастополі володіли трьома мовами - українською, російською та англійською. Під час свого виступу глава Севастополя перейшов на українську, а потім знову продовжив промову російською мовою. «Для більшості севастопольців російська мова - рідна. І ми зробимо все, щоб наші діти краще за всіх не тільки в Україні, але і в Росії знали російську мову. У той же час є й українська мова, яка є державною для українців. Ми зробимо все, щоб наші діти вільно спілкувалися українською », - заявив Валерій Саратов. Мер також зазначив, що володіння відразу трьома мовами дає свободу будь-якій людині. Він заявив, що не існує проблеми мови, а є проблема тільки в тому, що кожна мова має бути захищеним. http://glavcom.ua/news/19667.html

 

До сказаного паном Саратовим ні додати ні відняти. З такими росіянами ми зможемо побудувати українську державу. Державу для людей, де буде міжнаціональний спокій і взаємоповага .Ось таких росіян ми любимо, поважаємо і шануємо. В Україні значна частина росіян є її патріотами. Можна назвати провідних політиків: Баталов Валерій, Марков Борис, Кожин Борис, Соскін Олег, Лановий Володимир, Альошин Валєрій, Асадчев Валерій, Санін Василь, Соболєв Сергій, Ягоферов Анатолій, Яхєєва Татяна, Кармазин Юрій, Шишкін Віктор і багато-багато інших, які люблять Україну, поважають українську мову і вірно служать інтересам всього українського народу.

 

В процесі написання цієї статті я почав звертати увагу на тому, якою мовою розмовляють виступаючі на телевізійних телепрограмах і я знайшов що на телепередачах більше половини виступаючих з російськими прізвищами – україномовні. Не слід скидати з терезів такий феномен як російськомовні патріоти України. Про це починає „з тривогою трубити” російські інтернет –видання:

 

„Идеологов "русского мира" и кое-кого из отечественных политиков может разочаровать факт, что абсолютное большинство (86%) русскоязычных граждан воспринимают Украину как свою Родину, а подавляющее большинство (72%) - полностью или скорее являются ее патриотами....

 

В определение украинской нации относительное большинство (44%) русскоязычных вкладывают гражданское содержание, понимая нацию как "всех граждан Украины независимо от их этнической принадлежности, языка, на котором они общаются, национальных традиций, которых они придерживаются и по которым воспитывают своих детей.” http://forum-msk.org/material/lenty/478894.html

 

-Якщо думаєте,що всіх росіян муляє українська мова - помиляєтесь За результатами цьогорічного всеукраїнського опитування: Що вас більше турбує: мова, економіка, політика, екологія? На мовне проблему (рос мови) вказало лише 8% опитаних.

 

 

Жуков перед штурмом Киева: «Зачем мы, друзья, здесь головы морочим. Нахрена обмундировывать и вооружать этих хохлов? Все они – предатели! Чем больше в Днепре потопим, тем меньше придется в Сибирь после войны ссылать...» http://www.unian.net/rus/news/news-405179.html.

 

Слова Жукова відносяться не до західної України і її населення, бо при визволенні Києва фронт туди ще не докотився. Вони стосуються українців, мобілізованих зі східної, південної і центральної частин України, яких в „прєдатєльствє”, в колабораціонізмі з німцями ніхто і ніколи не запідозрював і не звинувачував. Звідки ж така тваринна жорстокість до українців і для чого були потрібні безневинні жертви? Кинуті Жуковим на фашистів беззбройні українські солдати не могли їм завдати ні поразки ні шкоди. Можливо, щоб ввібрали в свої беззбройні тіла лишні патрони німців? А Жуков був не просто воєнначальником, а і членом Ставки Сталіна, тому не міг діяти без врахування думки партійного керівництва СРСР. І саме ці слова Жукова свідчать що українців ненавиділи в Москві (як і ненавидять нині), находили способи їх немотивованого знищення. Тобто геноцид українців на різних етапах не просто трагедія українського народу, а запрограмована акція Москви. А - „побєдітєлєй нє садят”.

 

 

І ось тут пригадується мені характеристика яку склав росіянин Чаадаєв про росіян і російське суспільство, яка була вірною не лише на той час, але залишається актуальною й на сьогодні (цитую мовою оригіналу):

 

- „Одна из наиболее печальных черт нашей своеобразной цивилизации заключается в том, что мы еще только открываем истины, давно уже ставшие избитыми в других местах и даже среди народов, во многом далеко отставших от нас. Это происходит оттого, что мы никогда не шли об руку с прочими народами; мы не принадлежим ни к одному из великих семейств человеческого рода; мы не принадлежим ни к Западу, ни к Востоку, и у нас нет традиций ни того, ни другого. Стоя как бы вне времени, мы не были затронуты всемирным воспитанием человеческого рода.”

 

„...Народы — в такой же мере существа нравственные, как и отдельные личности. Их воспитывают века, как отдельных людей воспитывают годы. Но мы, можно сказать, некоторым образом — народ исключительный. Мы принадлежим к числу тех наций, которые как бы не входят в состав человечества, а существуют лишь для того, чтобы дать миру какой-нибудь важный урок.” Чаадаев П.Я. Статьи и письма. М., 1987. http://writerstob.narod.ru/stati/chaadaev/phylosophy_letters.htm

 

До сказаного Чаадаєвим, мені особисто, добавити нічого.... хіба-що політ-коректніше буде додати сатиру Салтикова-Щедріна: „...направленную против тех характеристических черт русской жизни, которые делают ее не вполне удобною. Черты эти суть: благодушие, доведенное до рыхлости, ширина размаха, выражающаяся с одной стороны в непрерывном мордобитии, с другой - в стрельбе из пушек по воробьям, легкомыслие, доведенное до способности не краснея лгать самым бессовестным образом. В практическом применении эти свойства производят результаты, по моему мнению, весьма дурные, а именно: необеспеченность жизни, произвол, непредусмотрительность....” Михаил Евграфович Салтыков-Щедрин. Авторские комментарии к "Истории одного города". http://lib.rin.ru/doc/i/150594p.html

 

 

Схема нищення держави сепаратистами примітивно проста: вимоги національних шкіл, вимоги створення мовного анклаву, потім вимоги адміністративного анклаву (округу, автономії, штату), наступний крок – вимоги його відділення від основної держави.

 

США, наприклад, перестали фінансувати з бюджету школи з неанглійською мовою навчання після того, як благополучна Канада чуть не розкололася на дві держави через проблему мов і національностей.

 

Україна ратифікувала Європейську хартію про мови, яка передбачає захист саме вимираючих (в світі) мов? Частка вжитку української мови в суспільному обігу в Україні постійно знижується, як і знижується (вимирає) кількість її носіїв, бо окрім України, ніде в світі не існує іншої україномовної держави. Чому Росія вважає, що саме російська мова в світі вимирає – незрозуміло? Чому Росія вважає що притулок російської мови має бути саме в Україні - теж не зрозуміло? Чи може тому, що окрім України, ніде в світі немає іншої держави, в якій бездомна російська мова могла б отримати теплий притулок зі статусом мови державної? Чому саме Україна має стати таким собі мовно-статусним бісексуалом? Чому Німеччина яку ми ставимо в приклад – засудила полікультурність і виступила за моно культурність? Бо вчасно замітила що полі культурність призводить до упадку миру і спокою, до упадку економіки.

 

- Меркель визнала провал мультикультурної моделі.

 

- Прем’єр-міністр Баварії Хорст Зеехофер: "Мультикультуралізм мертвий"

 

Міністр з соціальних питань земельного уряду Баварії Крістіна Хадертхауер (Christine Haderthauer) висловилася також за посилення тиску на мігрантів, щоб підштовхнути їх до більш активної інтеграції в німецьке суспільство. За її словами, перш за все, це стосується тих, хто отримує соціальну допомогу: якщо протягом року вони так і не опанували німецькою, соціальні допомоги повинні бути урізані.

 

Якби Європейська Хартія про мови вимагала того, про що трублять проросійські організації України, то ні Канцлер ФРН Анґела Меркель, ні Президент Крістіан Вульф, ні міністр Крістіна Хадертхауер не посміли б робити заяв, що суперечать Хартії. Текст Хартії в Україні сфальсифікований і спотворений. Виникають запитання: чому ніхто не покараний в Україні за факт фальсифікації змісту Хартії з точністю до „навпаки”? Чому ніхто не притягнутий до відповідальності за неавтентичний її переклад і незаконну ратифікацію Парламентом України в спотворенії редакції? Чи можливо спотворення відбулося свідомо, було запрограмовано за сценарієм написаним московськими сценаристами? А можливо і переклад для України був зроблений в Росії? Проблема потребує дослідження. Не лише наукового а і прокурорського.

 

 

Монолітною в мовному питанні українська держава може стати тоді, коли при існуючому статусі мов, прийме мовну концепцію західного українця. А саме: всі жителі західної України знають і вільно володіють як українською так російською мовами. Але окрім цих мов, частина з них також володіє, з різним ступенем досконалості: польською, англійською німецькою, румунською, мадярською, білоруською. Закликаю жителів півдня і сходу України стати врівень з нами, тобто – знаючи російську – обов’язково оволодіти і послуговуватися українською та хоча б (однією – двома) іноземними мовами. Коли ви це здійсните – мовна війна в Україні залишиться в минулому. Думаю російськомовна інтелігенція України, що не причетна до „РУССКИХ ЯСТРЕБОВ” таку пропозицію щиро підтримає.

 

Застереження: Все, що в цій статті описана про росіян і євреїв як „п’ятої колони” Росії в Україні жодним чином не стосується і не має ніякого відношення до тих росіян і євреїв - громадян України, що є її патріотами. Для яких Україна – рідна ненька, для яких українська мова і культура не викликає відторгнення. Які розуміють що на-сьогодні саме українська мова є в небезпеці, на грані вимирання, і які долучаться до її спасіння та розвитку. Не розповсюджується на тих представників етносів і народів, які працюють на розбудову України, на зміцнення міжнаціональної і міжособової гармонії в стосунках.

 

Володимир Пилипчук, народний депутат України 1-го та 2-го скликань http://www.volianarodu.org.ua/index.php?option=com_content&view=frontpage&Itemid=1