Volfy's page

 

Їх відрізняє тиша. Вони, на відміну від вищезгаданих чотирьох галасливих антиукраїнських суб’єктів, дають мовчазну згоду на антиукраїнські провокації своїх представників. Вони можуть організувати поїздку свої євреїв до високопосадових євреїв США, щоб там розповісти які погані українські патріоти. Тихенько ”тиснути” статтю в ізраїльську пресу про антисемітизм в Україні, про те як тут їх зобижають антисеміти. Зорганізувати неофіційну зустріч з керівниками Росії чи України і кожній стороні розповісти які вони віддані справі побудови держави. І все було б добре і пристойно, якби євреї-посадовці в Україні не провадили антиукраїнську політику.

 

Коли в Україні почали масово проявлятися плоди відродження історичної національної пам’яті, Янукович вирішив ліквідувати Інститут національної пам’яті України!!! Де корені цього рішення? Хто лобіював на посаду Табачника?

 

Перебуваючи на посаді прем'єр-міністра України Віктор Янукович приймав делегацію українських рабинів .... і „заявив, що такі зустрічі мають бути регулярними. Він подякував рабинів Україні за їхню благородну діяльність з відродження духовності в сучасному українському суспільстві і відзначив, що українська влада всіх рівнів повинна тісно співпрацювати з єврейськими громадами, підтримувати їх і допомагати їм у справі духовного відродження в сучасному українському суспільстві..... Найближчим часом він проінформує єврейську громадськість про ті конкретні заходи, які будуть запропоновані урядом для задоволення потреб українських євреїв.” http://www.lechaim.ru/ARHIV/176/VZR/03.htm.

 

І що, тепер рабини на чолі з Табачником благородно займаються духовним відродженням України? Може рабини нам і національну пам’ять відроджуватимуть? Червоненко об’явив вже що перший Холокост євреям вчинили не німці, а українці під проводом Хмельницького. А якщо рабини відроджуватимуть національну пам’ять українців, то перший Холокост віднесуть на ще раніший термін. Перший Холокост євреїв буде – за князем Святославом, який розгромив хазарський Каганат, другий - за гетьманом Хмельницьким, і лише третій – за товаришем Гітлером!

 

А як „рабини” протестували проти реабілітації УПА і присвоєння звання Героїв України Шухевичу і Бандері? А от тепер запитання до Януковича: Ліквідація Інституту національної пам’яті України - це виконання обіцянок рабинам чи обіцянок Росії? Це ті „конкретні заходи які будуть запропоновані урядом для задоволення потреб українських євреїв?”. І кого вони мають задовольнити – українців України, Москву, чи рабинів? Ліквідація Януковичем Інституту національної пам’яті України – це його „благородна діяльність задля відродження духовності в сучасному українському суспільстві”? Що таке „відродження духовності в сучасному українському суспільстві” за Януковичем, в чому її суть? Чи ліквідація інституту - це чергове задоволення передноворічних забаганок Росії, щоб історична пам’ять українців ніколи не змогла відродитися? Чи чергове новорічне шоу, бо газового шоу ніби-то як і не передбачається?

 

Коли євреї масово почали виїжджати з Росії в Ізраїль, то в ізраїльских школах дітям забороняли розмовляти між собою російською на території школи, лікарям між собою в поліклініках.... http://bouriac.narod.ru/RP.htm

 

Але, ні Мєдвєдєв, ні Затулін, ні Берл Лазар, ні Табачник чомусь не ставлять питання „защиты права русских в Израэле на свой язык”., Про „двуязычие” в Ізраїлі, де третина російськомовних - вихідці з країн, колишніх республік СРСР, питання не ставлять. Не ставлять і в США – де 6 млн. вихідців з Росії і СНД, ні в Німеччині – де росіян - 4,8 млн. чол.

 

Якщо зробити короткий екскурс в історію мовної проблеми в незалежній Україні, то побачимо, що вперше в новітній історії України тему російської мови загострив штаб Кучми, яким керував той же скандально відомий Табачник. Кучма ж був обраний президентом на цьому „коньку” двічі. Зараз він мабуть і сам жалкує, що дозволив своїм „штабістам” випустити джина з пляшки, бо про те що наблизив Табачника він пожалкував давно. Тоді, коли звільнив Табачника з посади глави президентської адміністрації. Янукович на „коньку” російської мови обирався в парламент два рази і один раз в президенти України. Якщо запровадить російську мову як державну, тоді Янукович відріже „сук на якому сидить”. Бо на наступних виборах громадяни України вже не запитуватимуть за мову, а запитуватимуть, що він зробив , щоб вони мали змогу достойно жити, достойно всі, без поділу на національності і конфесії, запитуватимуть, що він зробив з суверенітетом, майном, землею, боргами, людьми.

 

Але нинішня влада прагне не суверенної України, а... сувенірної. Їм Україна потрібна для експериментів, а її народ (без поділу на національності) – як джерело їх особистого збагачення. Ідеологія для них – вторинна, то арена для експериментів у відпрацюванні засобів окозамилювання. Екзальтація, одурманення, опій навколо статусу російської мови – це ідеологія для російських екстремістів в Україні. Ідеологія щодо українців - розділяй і владарюй. Але не лише ця, але й більш агресивна....

 

Я співчуваю єврейському народу, який потерпів від гітлерівської ідеології і практики, але зайдіть на сайт Табачника і політичний „портрет” Табачника відкриється в повній красі – це зразковий згусток рекомендацій товарища Гебельса. Саме цю ідеологію він „полюбляє” в експериментах над українцями.

 

Особисто я не воюю проти Табачника, бо усвідомлюю що він лише знаряддя в чужих руках, рядовий КІЛЕР україністики, виконавець, що реалізовує політику, яка влаштовує і Росію і єврейську громаду і нинішнє політичне керівництво України. Якби те, що він проводить було „отсєбятиной”, яка протирічить вектору намірів вище згаданих суб’єктів, то його діяльність публічно осудили б єврейські громади України, а Янукович – зняв би з посади. Але він його при адмінреформі перепризначив, не дивлячись на протести Західної України. Значить Янукович - президент Півдня, Сходу і єврейських організацій, значить він обманув, коли обіцяв що Україну об’єднає, значить йому вигідно, щоб урядували люди, що безкарно розпалюватимуть міжнаціональну ворожнечу, які обпльовуватимуть українців Заходу України! Табачник - це єфрейтор в шерензі експериментаторів, якому надали окрему сферу для експериментів. Правда, при Кучмі він дослужився до полковника, але потім Кучма ж його і розжалував, як незаконно вихрещеного в званнях.

 

Табачник: „Міністри не зобов’язані ідеально знати Конституцію і українську мову”. Можливо міністрам взагалі не потрібно бути грамотними, достатньо знати, кому бабло носити?

 

 

Якось почитав на форумі коментар читачів про його діяльність:

 

Микола: Дістав пархатий.

 

”Чемодан, вокзал,Тель-Авів. А там братам росказуй про утиски російского язика і добивайся збільшення російських шкіл. Там тоб, бидло пархате, за це твої брати зроблять повне обрізання ,по вуші.” http://education.unian.net/ukr/comments/189359

 

Я противник розпалювання антисемітизму, як і любих інших міжнаціональних нетерпимостей, і хоча вищезгаданий Микола не правий по формі, але по суті...? Чому б міністру Табачнику не перейняти досвід Ізраїлю, де російськомовних громадян третина? В Ізраїлі вся документація у всіх установах ведеться на івриті, а заяви і звернення російською не приймаються. Люди, що не знають державної мови Ізраїлю, почуваються дискомфортно. А у нас табачниками пропонується, щоб українці в Україні відчували себе некомфортно. У Ізраїлі діти російськомовних євреїв починають навчання івриту з трьох місяців (!!!) в системі дошкільних дитячих закладів "Маон Йом" і продовжують в "Мішпахтонім", "Паутон", "Бейт-Талмід", "Кдам Хова", "Ган Хова". А російська мова вивчається лишень в старших класах деяких середніх шкіл як друга іноземна мова. Викладання в усіх вищих НЗ Ізраїлю ведеться на івриті. Чому ж тоді російськомовні євреї Ізраїлю не тиснуть на Уряд Ізраїлю про створення російськомовних закладів так, як це чинять євреї України? Відповідь проста – бо вважають Ізраїль своєю Батьківщиною. Батьківщиною Рідною і Дорогою їх серцю. І це справедливо, зрозуміло і щиро вітається особисто мною

 

І я швидше зрозумів би єврейські організації України, якби вони домагалися для своїх дітей навчання івриту в Україні, а ніж українців - російською. Але коли посадовці – євреї борються за поширення в Україні мови російської і звуження застосування – української?! Нонсенс. Хоча, чого не зроблять ради грошей, або за вказівкою керуючих центрів. Тепер вже стало відомо з матеріалів сайту Wikileaks, як міністр закордонних справ Ізраїлю, Ліберман, винувато оправдовувався перед міністром Росії Лавровим „.. що, визнавши Голодомор трагедією, Ізраїль не звинувачує в ній Росію й не визнає її актом геноциду". Ще б пак, серед тих хто організовували Голодомор не лише російські прізвища. Але, як стало відомо з матеріалів того ж сайту Wikileaks , що „інструкцію” від Росії не визнавати Голодомор в Україні отримали багато країн світу. Це доказує , що антиукраїнська політика свідомо і планомірно диригується Росією через Тель-Авів. Тому і мовне питання – не виключення. Теж за інструкцією Росії. Правда, хто кого використовує змагаючись в антиукраїнізмі, це тема окремого дослідження.

 

Я був би вдячним євреям, якби вони, маючи своїх представників у владі України, допомогли українському народові відродити і поширити сфери застосування української мови в Україні. Але коли єврейські організації України „соромливо” мовчать, в той час, коли євреєм-міністром культивується антиукраїнізм, педалюється витіснення і придушення української мови в освіті Україні, коли євреї-урядовці відмовляються виступати українською мовою, то я вважаю, що ця частина євреїв або не вважає Україну своєю Батьківщиною, або вона їм не Рідна і не Дорога.

 

Стосовно створення спільного з Росією підручника з історії, ініційованого Табачником. Шановні сини Сіону, невже ви в кошмарному сні можете допустити, чи вважаєте за доцільне і можливе створення спільного арабо- палестинського підручника зі спільної історії? А можете собі уявити спільний „творчий колектив” в складі Герцля, Голди Меїр і Гітлера та Гебельса при написанні спільного „ фашистсько-сіоністського” підручника з історії? Ні? Я – теж ні. Чому єврейські організації України, єврейська інтелігенція, євреї - політики, не виступають із засудженням дій Табачника і йому подібних? Пройшло вже дев’ять місяців, як він знущається над українцями, перебуваючи в міністерському фотелі. Затяжне мовчання починає набувати рис непристойності. За дев’ять місяців мали б щось „народити”.... Або дезавуювати, або осудити дії тієї частини євреїв, що знущаються над нами. Ви ж організовані і блискавично реагуєте на події. Пам’ятаю Вашу реакцію на реабілітацію УПА, присудження звання Героя Бандері. Реакція була одностайна і блискавична по всій осі „Москва-Київ-Тель-Авів”. А на дії табачників – повна тиша. Чи ви вважаєте, що саме мовчазне потурання антиукраїнізму своїх єднокровних у владі - засіб для зближення між нашими націями? Чи засобом зниження, чи зникнення антисемітизму? А можливо ви заінтересовані в його зростанні? Чи Вам потрібно, щоб знову лунали заклики бити „жидів і москалів”? Якщо „Так”, то як розуміти що євреї - найрозумніші в світі? Чи Вас обманули в цьому твердженні, чи може євреї України тупіші, тобто є виключенням з вищезгаданого визначення? Теж - за Табачником? В нього західні українці - теж менш варті від східних.

 

Але ж Табачник далеко не єдиний ваш антиукраїнський представник у владі ... Не відстає від нього харківська група владних євреїв. Добкін – це харківський табачник, Кернес. Харківською міською радою на чолі з Геннадієм КЕРНЕСОМ прийняте рішенням щодо демонтажу меморіальної дошки Йосипу Сліпому. Шановні євреї, ви не розумієте, що це знущання над українським духом, над українською духовністю? Чим це відрізняється від вандалізму на єврейських кладовищах, який справедливо обурює ваші серця? Фельдман виконує роль фельд’єгеря по столицях світу і глашатая мантри: яка погана Україна з українськими патріотами. Колєсніков – принципово відмовляється спілкуватися українською мовою, а українські націоналісти для нього – суцільний негатив. Грач – птічка пєвчая.... No comment!

 

Одеса. Гурвіц. Встановлений пам’ятник Катерині-два. Катерині, яка фізично винищувала козацтво і сплюндрувала Запорізьку Січ, поставлено пам’ятник в Україні?! Євреї можуть собі уявити факт встановлення в Ізраїлі пам’ятника товаришеві Гітлеру? Я - теж ні. Перелік антиукраїнських дій богообраних небожителів українського Олімпу можна подовжити, але й цього досить!

 

Ці рядки я пишу з болем в серці, але їх написати – маю не лише право, але й зобов’язання, бо я був один з тих, хто на Установчому З’їзді РУХу в 1989 голосував за декларацію про засудження антисемітизму, один з тих, хто на критику євреїв повчав: „В євреїв треба вчитися, а не ховати свої невдачі за надуманими єврейськими загрозами”, саркастично запитував: „Якщо в крані нема води, то винуваті – теж жиди?”, або жартівливо казав: „Нам українцям з євреями нічого конфронтувати, ми – українські козаки, а євреї – козаки єрусалимські.” Моя, українця, позиція з проблеми антисемітизму призвела до того, що в передвиборчих плакатах на моїх портретах „умільці” домальовували ярмулку і пейси й підписували: „Жид пархатий”. А тепер, коли мене зустрічають ті, кого я зупиняв в екстремізмі, то запитують: „Володимир Мефодійович, то нам треба вчитися в табачників, як нищити українську мову і історію, чи вчитися мовчазному схваленню єврейськими організаціями антиукраїнських дій своїх єдинокровних?”, „Ви так заповзято боролися проти антисемітизму, а де ж тепер Ваше заповзяття і позиція в боротьбі з відвертим, неприхованим і наглим антиукраїнізмом євреїв при владі?”. Тому я і звертаюся сьогодні до „єрусалимських козаків” – „реб’ята давайте жить дружно”, а для цього відновіть статус-кво 1989 року, коли ми були по одну сторону барикад і дайте оцінку Табачнику і йому подібним.. Повірте, українцям більше до вподоби такі євреї як Володимир Жаботинський (Зєєв), Лєон Фейхтвангер, Шолом-Алейхем, Самуель Нойман, Антін Кульман, Варм Шай, Абрагам Штерцер, Лейба Домбровский, Герш Кєллєр, Олексій Шнейдеров, В’ячеслав Стороженко, Яша Рекітар, Віталій Портніков, Ізя Іхельсон, але аж ніяк не бланки-лєніни, троцькі-бронштейни, кагановичі, мехліси, шварцбарди, грачі, фельдмани, табачники. „Шоб я так жив – правда”, як кажуть в Бердичеві.

 

В нашій з вами історії взаємин було всяке, як і в історії з поляками, як і з росіянами. Але нині з поляками ми примирилися і подружилися. І наша взаємопідтримка, взаємодопомога вже приносить свої плоди.

 

Антиукраїнській частині росіян і євреїв слід зрозуміти, що національна політика - річ дуже сенситивна в сприйняттях. І не лише в її спрямованості, але й відносно того, хто її проводить і як проводить. Є така психологічна тонкість в сприйнятті. Якби антиукраїнсько спрямовану політику здійснював етнічний українець „при владі”, то українці кваліфікували б його дії дуже просто: дурень, продався, зрадив. Але якщо в Україні провадять антиукраїнську політику не етнічні українці, а представники тих етносів , зарубіжні національні уряди яких стосовно української історії, мови, її героїв демонструють агресивну політику (а добра половини членів Уряду України– етнічні росіяни і євреї) – то в українців кваліфікація їх дій змінюється, тоді про них кажуть – окупанти. А з окупантами завжди борються і за всіма канонами така боротьба вважається справедливою. Чи потрібно це вам, якщо ви насправді не окупанти?

 

Якщо євреї бажають нам, українцям, добра і душевного спокою, то чому єврейські організації України, єврейська інтелігенція, євреї політики, не виступлять із засудженням антиукраїнських дій Табачника і йому подібних єдинокровних при владі ? Чи діяльність табачників їх повністю влаштовує?

 

Якщо євреї бажають нам, українцям, добра і душевного спокою, то чому єврейські організації України, єврейська інтелігенція, євреї політики, не виступлять із засудженням антиукраїнських дій Табачника і йому подібних єдинокровних при владі ? Чи діяльність табачників їх повністю влаштовує?

 

 

Головна роль РПЦ полягає в пропаганді офіційної політики російського уряду. http://www.newsland.ru/news/detail/id/598535/cat/42/

 

Ну, а політика російського Уряду стосовно України – відома.

 

Чому Росія бореться проти Київського патріархату, української греко-католицької церкви, української автокефальної церкви?

 

Бо українські церкви - центри і складові системи українськомовного виховання, і не лише релігійного, але й патріотичного, духовного, так як і в Росії церкви МП - інститути виховання моралі і патріотизму росіян. Російський патріарх Кирило закликає росіян боронити і захищати святу Росію. А чи закличе Кирило свою паству в Україні захищати Україну, якщо на неї нападе Росія? Ні. Чи закличе „українська” церква Московського патріархату росіян України захищати Україну в випадку нападу на неї Росії? Теж однозначне – НІ! Чи стурбована УПЦ утисками української мови в Україні? Ні. Тож не треба лукавити, бо в Україні не українська церква Московського патріархату, а філія одержавленої російської церкви в Україні.

 

А ось Київський патріархат стурбований утисками української мови: "Ми дуже стурбовані тими тенденціями, які бачимо останнім часом, - тенденціями відтискування української мови на задвірки. Про це сьогодні, 8 листопада, в ході круглого столу на тему Церква і українська мова заявив голова інформаційного управління УПЦ КП єпископ Євстратій (Зоря). .... Я впевнений, що чим більше мов знає людина, тим Вона ліпша.... Без мови немає нації, так як немає нації без Церкви".

 

 

 

"Патріарх Московський і всієї Русі Кирило під час перебування митрополитом ділився з Вашингтоном своєї стурбованістю з приводу планів України вступити в НАТО.

Таке твердження міститься в опублікованій на сайті "Wikileaks" конфіденційної телеграми посла США в Росії Вільяма Бернса, спрямованої до Вашингтона в квітні 2008 року. " http://blogs.pravda.com.ua/authors/medvedev/

 

 

 

- української мови не було, її штучно створили. Цю сентенцію я вже прокоментував вище. - в Україні не було своєї науки і науковців, що творили українською мовою. - не треба видумувати українські технічні терміни , а тому не слід відмовлятися російської наукової термінології і створювати проблеми науковцям. -Стосовно науки і науковців. Де навчався один з перших всесвітньо відомих російський науковців Ломоносов? В Києво-Могилянській Академії. «...та культура, которая со времен Петра живет и развивается в России, является органическим и непосредственным продолжением не московской, а киевской, украинской культуры... Таким образом, украинизация оказывается мостом к европеизации». Визнання це зроблено 1926 року в Парижі відомим російським ученим князем Миколою Трубецьким...» http://forum.2000.net.ua/forum/viewtopic.php?p=39468&sid=230719757a288bb2f6ee1ccf9b1c373b

 Московітський філософ Федотов: «С XVII века начинается сильное и плодотворное влияние України на русскую культуру, особенно церковную, (преобладание украинцев в русской Церкви чувствуется до XIX века). Наша школа XVII— XVIII вв.... наш литературный язык более киевского, чем московского происхождения...». Федотов Г. Полное собрание сочинений в 6 томах. Том IV. — Париж 1988. — С.208. Московітський проф. Морозов пише: «Петр видел, что московское духовенство в своем образовании стоит неизмеримо ниже киевлян, что в Великороссии видится только «заматерелое грубости чудо, всех ужасных видов ужасное», и нет людей, которые могли бы руководить просвещением духовенства, заботиться о школах, следить за ходом и результатами преподавания; вот почему, желая поднять уровень образования в этой среде, он необходимо должен был обратиться к киевским ученым». http://uaclub.net/news/2_317712.html

 

Петро I в своих революційних перетвореннях в Росії не міг опиратися на великоросів. Вінн опирався на києвських вчених. Петро Пекарський, історик, член Імперської Академії Наук, 1862 р. писав: «При Петре русское образование слагалось из двух стихий — киевской учености... и европейского просвещения», і при цьому «киевская ученость имела перевес, потому что имела за собой право давности; европейское же образование, вследствие причин исторических, усваивалось с трудом» і «не имело в Роccии замечательных представителей». Член Петербурзької Академії наук академік Федір Корш писав, що: «малоросійська культура свого часу стояла настільки вище великоруської, що в XVII ст. вчені виписувалися до Москви з України». http://2000.net.ua/2000/aspekty/mediaprostranstvo/42822

 

Професор Казанського Університету К. В. Харлампович пише: «У шкільній ділянці початок нового періоду в історії малоросійського впливу становить передача московської академії під керівництвом місцеблюстителя патріаршого престолу, митр. Стефана Яворського. Ця передача привела до заповнення академії педагогами київського типу, і навіть, на початковому етапі, студентами-малоросами. Дякуючи тому московська академія стала першою і найважливішою цитаделею, з якої велася систематична боротьба київського просвітництва з московською темнотою. http://www.sonyah.narod.ru/moskovija1.html

Сюди доставляли сотні молоді не лише з Москви, а часто й із дуже віддалених місцевостей. Звідсіля відряджували вчителів і студентів для організації шкіл в інших містах. Учителі-монахи, що відслужили свій строк, продовжували свою просвітню службу як архиєреї, настоятелі монастирів, проповідники, екзаменатори, законовчителі, місіонери в різних районах Великороси. Це збіднення учительського складу... впродовж довгого часу поповнювалося людьми, що пройшли школи південноруські: київську академію, харківську колегію, чернігівську семинарію. Якщо брали викладачів «із волі» або з інших семинарій, то знов таки — малоросійського походження й освіти, тому, що й там учителі були в більшості «київської марки» (стор. 633).

«...Кількість малоросів, що зайняли вчительські посади в московській академії в 1721—1762 pp., доходить до 50-ти; а в ході всього досліджуваного періоду — до 95-ох. Упродовж цього періоду ми знаємо не більше 30-ти великоросів (а Смирнов називає 10—12 осіб). Уже ця обставина показує, в чиїх руках було керівництво навчальними справами. Це стане ще яснішим, коли познайомимося зі списками начальників академії — ректорів і префектів. У досинодальному періоді (до 1721 р.) цієї посади досягнув лиш один великорос, Роговський. Потім у ряді префектів бачимо двох великоросів, у списку ректорів також двох» (на всіх 29 префектів і ректорів за час 1721—1762 pp.) http://h.ua/story/122843/a1ffa/

 

Московітський етнограф та історик Петро Безсонов писав (1871) про українські культурні впливи в Росії XVII сторіччя: «Кожен знає, які були вони (малоросійські й білоруські впливи) обильні, сильні й дійові, напр., для Великоросії, а особливо для Москви. Пришельці зайняли тут найвизначніші і найвпливовіші місця від ієрархів до консисторських правлінь ними заснованих, від духовників царської родини до монастирських настоятелів, ректорів, префектів та вчителів ними проектованих шкіл, до кабінетних учених і друкарських експертів, адміністраторів, дяків і секретарів. Майже все піддалось їх реформі, їх непереможному впливові: богословська наука, виправлення священних і богослужебних текстів, друкарство, справи розколу, церковна адміністрація, храмовий, хоровий і домашній спів, ноти, зовнішній вигляд архиєрейських домів, стиль їх життя, екіпажі, одяг служби, напр., дяків, вигляд і стан шкіл, методи й предмети, навчання, уклад бібліотек, правопис, вимова усна й читана (церковне м’яке г замість твердого), громадські забави й видовища і т. д. і т. д.» http://www.narodnapravda.com.ua/history/468cd3fd52009/

 

Стосовно твердження: „не треба видумувати українські технічні терміни а тому не слід відмовлятися від російської наукової термінології і створювати проблеми науковцям”. Відповім по одеські : „не смішіть мої тапочки”. Можна подумати, що вся світова наука і її термінологія створені в Росії: -Фізика. Ампер, ват, ом, вольт, оптика, механіка, статика, динаміка, фарада, діна, кіло, акустика, градус, тесла, децибели, ангстрем, аберація, метр, кілометр, міліметр, фотон, мезон, електрон, протон, кінетика і ін – ИСКОННО РУССКИЕ НАЗВАНИЯ? -Теплотехніка. Адіабата, ентропія, ізобара, ізохора, ізотерма, джоуль, цикл Отто, цикл Карно, цикл Дізеля - російський продукт? Тоді Гей-Люссак, Бойль, Маріотт, Шарль, Пуасон – „русские ученые в двенадцатом колене”. -Астрономія: Перигелій, астероїд, комета, планета, паралакс, гео, геліо, персек, радіан, секстант, галактика, акреція, кварки і антикварки– „чисто русское изобретение”? А „російські” астрономи Птоломей, Аристотель, Галілей, Копернік, Кеплєр, Ньютон, Сейферт, Енке, Тіссеран - патріоти, які ніколи з Росії і не виїжджали? Економіка: Аваль, ажіо, процент, бонус, рента, оренда, лізінг, франчайзінг, франшиза, гудвіл, дивіденд, маркетинг, логістика, рієлтер, брокер, своп, франко-порто, спред, банкінг, хедж – це терміни які вперше запропонував Іванов Іван Іванович - член Держдуми Росії? Якщо – так, тоді Ейнштейн, Бор, Коші, Піфагор, Фарадей, Тесла, Сікорський, Патон, Ріман і Фрідман – члени інтелектуальної фракції партії більшовиків-ленінців при німецькій імператриці Росії - при Катерині-два! Стверджую, що більше 95% науково-технічної і економічної термінології – не російського походження. То чому б нам її не брати з першоджерел виникнення, а треба брати саме в Росії? Тому що кирилицею пишеться, чи тому що кілька літер в нашому алфавіті не співпадають з російським?