Volfy's page

Організатор і носій мовного терору в Україні - Росія

Мовна „проблема” України, як і „проблема” її історії є складовою імперських амбіцій Росії і сягає століть. Російську позицію в мовних питаннях взагалі не можна вважати об’єктивною, бо саме Росія: -ініціатор штучно створеної мовної проблеми не лише в Україні, а у всіх колишніх республіках Радянського Союзу. -Росія демонструє „подвійні стандарти” не лише в оцінках власної історії, але й „подвійні стандарти” в „защите права русских на свой язык”. В розрізі насильницької деукраїнізації і русифікації в період колоніального статусу України в Російській імперії з 1622 року по 1916 рік було видано більше тридцяти указів, рішень та постанов, з прямою забороною використання української мови, забороною на ведення діловодства українською мовою, забороною видання та ввезення в Україну україномовних книг, забороною навчання українською мової та вивчення української мови факультативно. Вимогою спалення українських книг і заміщення їх російськомовними книгами і навчанням: -1622 — наказ царя Михайла з подання московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні "Учительного Євангелія" К.Ставровецького. -1690 — засудження й анафема Собору РПЦ на "Кіевскія новыя книги!" П. Могили, К. Ставровецького, С. Полоцького, Л. Барановича, А. Радзивиловського та інших. -1720 — указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів із церковних книг. -1729 — наказ Петра III переписати з української на російську мову всі державні постанови й розпорядження. -1753 — указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії. -1769 — заборона Синоду РПЦ друкувати й використовувати український буквар. -1775 — зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях і т.д.
Доходило до істерики.

В 1863 г. російський міністр Валуєв прокричав: "Не было, нет и быть не может украинского языка", а в 1876 г. був виданий указ, просто-напросто заборонити українську культуру. За часів СРСР провадилась русифікація коректніше, але курс на русифікацію залишався не змінним.

Десять графіків, що свідчать про знищення української мови у ХХ століття ДИВИТИСЬ ТУТ (Гарно видно як різко падає кількість учнів, що навчається українською після відомих законів 1958 і 1978 року. Дитячі садки : на кінець 1988 р. лише 58,2% дошкільних виховних закладів здійснювали роботу рідною (українською) мовою, 40,2% − російською, 1,6% − російською та українською)

Нинішня Росія в мовному питанні – правонаступниця Російської царської імперії і правонаступниця СРСР, як імперії комуністичної. Але мовну політику вона диктує жорстокіше і цинічніше, ніж попередня імперія - СРСР. Людмила, дружина Путіна, якось сказала: «Росія закінчується там, де закінчується російська мова». Тому, якщо не чуєте в Донецьку, Криму і Запоріжжі мови козацької Січі, не бачите її на вивісках – то, це окупована територія. А окупанти ніколи не соромились принижувати аборигенів. Я читаю російську (за походженням), але опозиційну до російської влади пресу. Там вони „криють...” Путіна і Медвєдєва, за недемократичність і інші гріхи, але коли мова в цих же ЗМІ заходить про взаємини з Україною, не лише за часів Ющенка, але й зараз, при Януковичу, російські демократи звіріють. Майже всі статті і коментарі щодо українсько-російських відносин забарвлюються в войовничі антиукраїнські фарби, просякнуті зверхністю і ненавистю до України. Багато дописувачів починають всілякі звинувачення і наклепи словами „не дивлячись на те, що мої знайомі... рідні... живуть в Україні...., що сам я родом звідти....., але... і - далі антиукраїнська лайка. Це ті, хто позиціонують себе як борці за демократію в Росії (це в крові, це інтернаціоналізм по-російські, це психічна нестійкість). А про відверто антиукраїнську російську пресу й мови вести не стану. Але це не є швидко народжена, сучасна великодержавна ненависть. Вона стала генетичною патологією. Росія хотіла і продовжує хотіти вбити українську мову, бо як сказав Васо Абаєв: „Національна самосвідомість невіддільна від національної мови. Смерть любої мови означає смерть всього народу як етносу”. Російську політику стосовно української мови можна вкласти в придуманий нею для українців афоризм: Але якщо не можна вбити, то треба хоч понадкушувати. Тому починають „кусати” мову:

Українська мова - мова худоби" - пише журнал Затуліна

А Янукович зняв вето на приїзд Затуліна в Україну.

Бо Затулін як і Лужков - друзі Януковича. Дальше – більше. Недавно побачив шматок сучасного російського багатосерійного циклу. "История России. ХХ век", в якому історія України викладена по-російські і на російську манеру. Виявляється, що не лише нашої мови, але і українців зараз нема і ніколи не було: "В австрийском генштабе была придумана химера под названием украинский народ". Стверджується, що навіть в 19-тому столітті української мови не було, а українську мову придумав і створив Грушевський в 1905 році. А програма створення української мови фінансувалася австрійським Генштабом для боротьби з російською мовою за принципом: „хотя нє красиво , зато нє по-русскі”.

Ознайомтесь, ось електронна адреса фільму "История России. ХХ век"

Такі „історичні розповіді” Росії може коментувати лише психіатр. Це рецидив валуєвської істерики. Але ж ці фільми дивляться росіяни, виховуються на них, формують позицію свою, своїх дітей і онуків, а російськомовні екстремісти України – „беруть на озброєння”. Якщо Грушевський створив українську мову в 1905 році, то що ж тоді забороняв Петро І, Петро ІІІ, Катерина ІІ, якою ж тоді мовою писав Шевченко? А як можна було здійснити перший переклад Євангелія українською мовою в Пересопниці в 16 столітті коли її не існувало? Проти якої мови боровся міністр Валуєв? А на якій мові в 18-му і майже до середини 20-го століттях розмовляла і співала Кубань, Воронеж, Білгородщина – і так аж до Сальських степів? Половина південної території Росії була заселена українцями, українским потом, кістками і кров’ю піднята і окультурена, і украдена в них потім! А як заставили розмовляти російською Білгородщину, Брянщину, Курськ, Воронеж, Кубань, що населені етнічними українцями? Ще і зараз погляньте на їх „Ісконно русскіє” прізвища, що закінчуються на -енко, -єнко. Це вчинила російська імперія стосовно своєї колонії – України. Чому ж тоді російські імперіал-шовіністи на протязі століть борються з тим, чого немає і не було – борються з УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ? Це що, бій з віртуальною тінню, чи багатовікові алкогольні галюцинації? Чи вони видають бажане за дійсне? Що ж то за мова, якої немає, але яку так і не вдалося століттями перемогти? Висновок: УКРАЇНСЬКА МОВА, могутня мова, непереможена і непереможна! І не вдасться її перемогти ні російським, ні єврейським екстремістам, ні їх зубожілим прихвосням – зденаціоналізованим манкуртам - хахлам. Не вдасться, бо ми бували під половцями, хазарами, печенігами, татарами, турками, поляками, австромадярщиною, Росією і мову не втратили і не забули. І саме та частина України, яка найчастіше попадала в рабство, являється її П’ємонтом. Можливо тому й казав Бісмарк – ніяка імперія не виживе, якщо включить до свого складу Галичину. Впала Османська імперія, впала Австро-Мадярська, впав і СРСР, а Україна воскресла. Але відродилася вона не повністю, бо тимчасово знаходиться в руках новоявлених понтових пілатів і іуд... Доки живі українці - українську мову не знищити. Усну – бо це мова нашого мислення і спілкування. А у вік комп’ютерних технологій слово писане також знищити неможливо, навіть якщо архівами керуватимуть гінгзбурги, інститутами національної пам’яті – солдатенки, освітою – табачники. В 1993 році , перебуваючи в Країнах Балтії як віце-президент Генкомітету ПА ОБСЄ і як Член Президії Верховної Ради України, я мав зустрічі з керівництвом Естонії Литви і Латвії, і не оминув зустрічі з керівниками української діаспори в цих країнах. В той час російськомовні громадяни цих країн виступали проти суверенітету, проти переходу „до капіталізму”, проти запровадження національних мов як державних. На жаль в цих процесах приймали участь і деякі російськомовні українці. На згаданих зустрічах з українською діаспорою я їх попросив, або повертаєтеся в Україну і будемо разом розбудовувати її державність, а коли вважаєте, що Вам залишитися ліпше тут, що надалі це буде дім для Вас і ваших дітей, онуків, тоді відмовтеся від участі в руйнівних і деструктивних акціях російськомовного населення проти урядів цих держав. Якщо залишаєтеся тут, то досконало вивчіть мову народу, з яким пов’язуєте своє майбуття, щоб ліпше інтегруватися в суспільство. І від цього виграєте ви і виграє держава в якій жити вашим нащадкам. Але не забувайте Україну і її мову. Якщо ж ви зіпсуєте відносини з корінним населенням на цьому етапі, то отруїте своє життя, а до Вас і до Ваших дітей буде недовіра влади на довгі роки. Послухалися, і сьогодні українці в цих державах досить успішно будують свою і політичну і бізнесову кар’єру. Ось якби нинішнє керівництво Росії виступило з закликом до етнічних росіян-громадян України: ”Шановні співвітчизники. Ми потребуємо ваших рук, розуму і сердець, тому закликаємо Вас повернутися на історичну Батьківщину. Якщо Ви знайшли свою нову батьківщину і вирішили залишитися в братній Україні, тоді плідно попрацюйте на її економічне зростання, поважайте її мову і культуру, виконуйте її закони, примножуйте її могутність і цим ви спричинитеся до розвитку братерських стосунків між нашими братніми народами, задля взаємного співробітництва.” От якби такого змісту були офіційні заяви російського керівництва, мені не було б підстав в такому критичному ключі писати цю статтю стосовно політики Росії в Україні. І якщо Росія - дружня країна, то подібного змісту заяви і звернення ми невдовзі почуємо від її очільників. Якщо ж ненависницька політика Росії стосовно України, політика Затуліна-Лужкова-Жириновського-Корнілова-Маркова буде й надалі домінувати, як офіційна , то ми невдовзі почуємо і побачимо нові провокації як Руського блоку, так табачників. Подвійні стандарти Росії в мовних питаннях. Коли росіяни виїжджають в Німеччину, Францію, чи США вони там не бастують "Давай двуязычие", бо розуміють, що приїхали на чужину і слід поважати мову людей серед яких живеш, дотримуватися їх законів, культури, звичаїв. В Україні росіяни відчувають себе не громадянами України і не її патріотами, а завойовниками, оккупантами, тому й кричать "Давай двуязычие". Ознайомився з матеріалами прес-конференції Путіна в Берліні від 27 листопада 2010 р. Представники російської діаспори (яких в Німеччині 4,8 млн.) заявили Путіну: ми вивчили німецьку мову, „... и в то же время мы сохранили русскую культуру, мы читаем русские газеты, смотрим русское телевидение. Насколько важно лично для Вас, насколько важно для России существование такой общины...?”

На що Путін відповів: „Я считаю, что это правильно, если люди приезжают в страну, выбирают её в качестве своей второй родины, то они должны уважать язык и культуру страны, в которой живут. Очень сложно выстраивать внутреннюю политику в тех странах, где эмигранты не адаптируются и не желают этого делать. Нужно уважать законы страны пребывания. Но в любой цивилизованной стране всегда поощряются и поддерживаются национальные меньшинства, всегда поддерживается национальная культура тех людей, которые приезжают в страну и выбирают её в качестве страны для постоянного жительства.”
http://premier.gov.ru/visits/world/13103/events/13118/

А чому Путін не запоропонує точно такого же повчання росіянам України? Думаю, після такого виступу Путіна в Україні – мовні і міжетнічні проблеми між екстремістські налаштованими росіянами і українцями зникли б. Якби відбувся такий же виступ в Україні Прем’єра Ізраїлю Нетаньяху, проблема антисемітизму в Україні не стояла б так гостро, як про неї пише єврейська преса. http://jewish.kiev.ua/news/antisemitism/

Якщо таких виступів немає і не буде то і надалі буде „сложно выстраивать внутреннюю политику” в Україні! Путін відстоює російську мову на терені Росії словами - Русский язык является государственнообразующим фактором России! І Вцьому я його підтримую. А в України такий державотворчий фактор як власна українська мова має бути відсутнім? Тоді точно, Україна буде „недодержавою”. Українська мова має стати державотворчим фактором і в державі Україна! Що ми німі, чи в нас немає своєї мови?

„В Украине практически каждый говорит по-русски” - Путин.

То де ж тоді „прітіснєніє” російської мови? То де ж тоді „прітіснєніє росіян, яких в Україні лише 16%, або 7.3 млн. осіб, а „говорит по-русски” в Украине практически каждый ”? То де ж „прітіснєніє” російськомовних, коли в Адміністрації Президента і в Уряді України їх - більшість? А ким здійснюється „прітіснєнія”? Це що, непровладна і опозиційна україномовна меншість притіняє владну більшість? Не є проблема російської мови в Україні , її використовують в спілкуванні всі хто хоче і де хоче.

"Проведена в Україні лінія на дерусифікацію, форсований переклад освітнього й інформаційного простору, судово-адміністративної сфери цілком на українську мову підсилює розмежування українського суспільства". Андрій Нестеренко, речник МЗС Росії, 9 липня 2009 року .Сказав же „ лінія на ДЕРУСИФІКАЦІЮ”, значить визнає, що в Україні-колонії Росії все таки русифікація була.

Ми, українці, мову росіян розуміли всі 400 років колонізації, вони нас – ні. А чому за 400 років вони не навчилися розуміти українця і його мову? Бо не хотіли розуміти його душу, не вважали його людиною. Вважали що душа („русская душа”) – це привілей росіянина на всьому просторі і не лише СРСР, але й на просторі колишнього соціалістичного табору.

Україна на навчання російською мовою тратить мільярди гривень в рік, а Росія на навчання українською мовою - ні копійки.

Нещодавно „єдина в Російській Федерації Бібліотека української літератури в Москві, яка створювалась протягом 20 років зусиллями української громадськості, з політико-ідеологічних мотивів ... повністю зруйнована як осередок української духовності: розгромлено колектив, практично не залишилося українців-фахівців, знищено унікальний газетний фонд, збіднено зміст та форми роботи”. http://www.banderivets.org.ua/?page=pages/zmistd0/200802/article03

З чого починав товариш Гітлер? З вогнищ в яких горіла „незручна” для фашистів література. Але не ми звинувачуємо Росію в фашизмі, а вона нас... Росія розбудовує в Україні свої культурні центри, а єдиний український в Росії – зруйнувала. Нам в Україні теж слід поступати за прикладом Росії, чи Росія має перестати демонструвати подвійні стандарти?

вшанування жертв Голодомору і національних героїв України за позовом Мінюсту РФ „Верховний суд РФ в середу, 24 листопада 2010 року, ліквідовував Федеральну національно-культурну автономію українців Росії, виключивши організацію з реєстру юридичних осіб.” http://tsn.ua/ukrayina/u-rosiyi-likvidovuvali-nacionalnu-avtonomiyu-ukrayinciv.html

А в Україні безліч росіян живуть і процвітають. Під прапором Росії влаштовують , антиукраїнські акції. В Україні ставлять пам’ятники руйнівнику Запорізької Січі – Катерині-два. В Україні всього 16 % від її населення складають росіяни, але російською мовою навчання охоплено 31,7% всіх учнів України, вищу освіту російською мовою здобувають 35 % студентів України. http://ua.textreferat.com/referat-14184-3.html

А українців в Україні -79%! У Львові, де було п'ять шкіл з російською мовою навчання, в яких навчалося 3,5 тис. учнів, 24 грудня 2007 року (за часів президентства Ющенка і у бандерівському Львові!) було відкрито шосту школу з російською мовою навчання! Таке неможливе не лише в Росії, але й в Криму і Донецьку. В Росії офіційно - 3.5% від її населення складають українці, а шкіл з українською мовою навчання – нуль, вищих учбових закладів з українською мовою викладання – теж Нуль. А чому Росія не дотримується Європейської Хартії про мови? Чи то не фарисейство Росії - кричати на всіх міжнародних форумах, що в Україні дискримінуються права росіян на освіту рідною мовою? То яку ж модель міжнаціональних стосунків нам слід взяти за основу: російську, чи українську? Якщо ми в Україні оберемо модель російську, тоді в Україні не має бути ні однієї середньої школи і ні одного ВНЗ, де навчання провадилося б російською мовою. Тоді всі російські організації в Україні мають бути зліквідовані. Всі російські культурні центри і російські бібліотеки – ЗАКРИТІ! Не володіючих українською мовою – звільнити з роботи. Цього прагне Росія і цьому подає особистий приклад: „Дєлай - как я”! Або як каже Путін – дати симетричну відповідь! Які ж мовні вимоги Росії до її громадян і до кандидатів на отримання громадянства? Росії потрібні свідомі громадяни. Дві ознаки, за якими Росія може визнати етнічного неросіянина співвітчизником: -проживання в СРСР; - володіння державною мовою Росії як рідною. Мєдвєдєв зобов’язав приїжджих отримувати сертифікат на знання російської мови для отримання громадянства. Але вимога уточнюється. Не лишень вивчити мову, здати екзамен, але й послуговуватися нею в ділових стосунках, на службі.

Закон РФ про мови: ”Статус русского языка как государственного языка Российской Федерации, предусматривает обязательность использования русского языка в сферах, определенных настоящим Федеральным законом, другими федеральными законами, Законом Российской Федерации от 25 октября 1991 года N 1807-I "О языках народов Российской Федерации" и иными нормативными правовыми актами Российской Федерации, его защиту и поддержку, а также обеспечение права граждан Российской Федерации на пользование государственным языком Российской Федерации”. http://www.rusyaz.ru/is/zoyz.html

Чим не приклад для наслідування Україні: в органах влади і бізнесструктурах України всі працівники мають послуговуватися виключно українською мовою! Путін: я російський націоналіст. Російська мова для Росії - державотворчий фактор. Чим не приклад для наслідування Україні: Мазепа, Петлюра, Бандера, Шухевич і інші борці за Україну – українські націоналісти і мають пошановуватися в Україні, так як шанується в Росії націоналіст Путін! Вторить Путіну і Медвєдєву і російська інтелігенція: Поет Андрій Дємєнт"єв : той хто не знає російської мови, себто державної мови, в Росії, не може вважатись громадянином Росії! І навів приклад Франції , де французьким громадянином не може бути особа, що не володіє французькою. Тому і для України теж слід розробити аналогічний імператив в законах України! КВНщик Юлій Гусман: Російська мова – це наша зброя і ми маємо нею вміло користуватися. Українську мову в Україні теж слід підняти в статусі до рівня зброї і вміло нею користуватися! Інакше, якщо ми не повторимо дії Росії, то антиукраїнська наволоч підніме лозунг: „Україна без українців”

Останній шедевр політики подвійних стандартів, який слід привести майже увесь: Зурабову не подобаються українські порядки. http://www.unian.net/ukr/news/news-406078.html

Для російськомовних громадян України важливо мати можливість отримувати освіту російською мовою. «Можливість отримувати освіту російською мовою в Україні якщо існує, то за неї треба боротися», - сказав він. Посол нагадав, що вступні іспити до вузів складаються українською мовою, також існують жорсткі вимоги щодо використання української мови в судочинстві і діловому листуванні. «Ця обставина певним чином формує ставлення до російської мови у молоді», - вважає М.ЗУРАБОВ. Він відзначив, що мігранти, які приїздять до будь-якої країни, через певний час «втрачають» наступне покоління. «Мігранти у другому, у третьому поколінні вже не говорять мовою батьків. Таким чином, втрачаються культурні і соціокультурні внутрішньородинні зв`язки, які є надзвичайно важливим чинником, зокрема для соціальної стабільності в країні, в якій ці родини проживають», - сказав посол.

За словами М.ЗУРАБОВА, учасники форуму «Захист російської мови, культури і російськомовного населення в країнах СНД і Балтії» намагаються знайти розв’язання саме цього питання. То може розв’язання питання, за Зурабовим, в тому, щоб наші діти не отримували освіту українською мовою, яка є державною мовою України?

Якщо посол „нагадав нам”, що вступні іспити до вузів в Україні складаються українською мовою, то я посмію нагадати і йому, оскільки він „давно вдали от родины”, що вступні іспити в російські вузи теж складаються державною мовою. Що не лише в Україні судочинство і ділове листування ведеться державною мовою, але й в Росії – теж державною мовою, а молоді слід утриматися від такої поведінки результатами якої є розбірки в судах. Як в Україні так і в Росії. Їй треба вчитися і оволодівати знаннями. Якщо вже в Україні мігранти в другому і третьому поколінні не говорять мовою батьків, то в Росії – поготів. Але інтелектуальною вершиною виступу Зурабова є слова: „Вони говорять про те, що прагнуть того, щоб їхні діти отримували освіту тією мовою, якою вони спілкуються у сім`ї”. А українські діти цього не прагнуть?

Так в якій іпостасі висловився Зурабов? Він виголосив це як приватна особа, чи як дипломат - від імені російської держави? Чи як черговий „Гігант мислі” і приватний провокатор, чи все таки - провокатор державний? Його пасаж- це грубий цинізм, неприкрита наглість, приклад підлого втручання у внутрішні справи України, чи просто – типово російські стандарти подвійної моралі? Перш ніж вимагати такого від України, Росія мала б показати приклад реалізації зурабівських пропозицій в себе, в Росії, а ми потім перейняли б їх досвід. Але чи створені вже такі ж умови в самій Росії, щоб діти дагестанців, осетин, чеченців, башкирів, інгушів, українців, білорусів, узбеків, таджиків, казахів, якутів, чукчів та інших отримували вищу освіту тією мовою, якою вони спілкуються у сім`ї? Там і загальноосвітніх національних шкіл немає для перерахованих і не перерахованих мною націй, етносів, народностей що проживають в Росії, які вдома спілкуються рідною мовою. Але за таким підходом в Україні, окрім росіян, є теж десятки етносів, національностей і народностей, для яких теж треба буде створити аналогічні умови , створити не лише їх національні середні школи, але й вищі навчальні заклади (ВНЗ) . Не лише ж для росіян. Чим гагаузи і мадяри України гірші від росіян-громадян України? І ось позакінчують вони всі (кожен - своєю мовою) ВНЗ і якою ж тоді мовою вони будуть спілкуватися між собою в Армії, в бізнесі, на державній службі, в побуті? Уявіть собі що мадяри, румуни, татари і на службі і в побуті відмовлятимуться спілкуватись (так як нинішні російськомовно - стурбовані) з росіянами і українцями татарами відповідно -російською, українською, татарською мовою. Скажуть, в нас є своя мова, для чого нам ваша, хочете з нами спілкуватися тоді вивчайте нашу мови. Якщо йти їм назустріч, то проживаючі в Україні росіяни не зможуть спілкуватися з мадярами, румунами, гагаузами, татарами, українцями. Так дійдемо до абсурду. Тоді треба буде в кожній організації і установі, органі управління тримати штат з (чотирьох-шести десятків) перекладачів на всі ці мови, писати листи і відповіді на них всіма їх мовами. А яку кількість бланків ще треба буде виготовити на різних мовах? А як вести статистику, звітність, як зводити інформацію і дані, що поступлять на різних мовах? А як же відповідати на їх листи і звернення без перекладачів? А якщо і перекладачі відмовляться перекладати теж вимагаючи, щоб і з ними також спілкувалися лише на їх мові? А які будуть витрати бюджету на це? Чи все-таки має бути єдина державна мова, як мова міжособового спілкування, щоб уникнути абсурду?

Уявіть собі, що Росія запровадила модель національної освіти, яку пропонує нам Зурабов: Лікар – якут, і відмовлятиметься в Росії лікувати росіянина, доки росіянин не буде спілкуватися з ним якутською? Або помирай, або звертайся до мене якутською? А якою мовою віддавати команди в армії в мирний час, а на війні, а в умовах , коли вб’ють перекладача (перекладачів)? Повний абсурд. Одним словом, як кажуть - „Умом Россию не понять”.

Наступний носій мовного терору – Партія Регіонів

Президент України Віктор Янукович висловлює переконання, що "українська мова як безцінне надбання народу й надалі буде консолідуючою силою нашого суспільства, надійно захищеною на благо нашої держави”. Про це глава держави заявив у вітанні з нагоди Дня української писемності та мови, що відзначається сьогодні, повідомляє прес-служба Президента. "Українська мова – душа нації, найбільший духовний скарб, переданий нам пращурами. Глибоко символічно, що цього ж дня ми вшановуємо пам`ять Преподобного Нестора Літописця”, - йдеться у вітанні.

За словами В.ЯНУКОВИЧА, "нині ми звертаємо погляд до наших витоків, бачимо гідний поваги й пошанування шлях розвитку й утвердження української мови – від безсмертних "Слова про Ігорів похід”, "Слова про закон і благодать Митрополита Іларіона”, "Пересопницького Євангелія” до мови нашого сьогодення”.

Таку позицію Лідера Партії Регіонів патріоти України підтримають – беззастережно! А ось його підручні БУЛИ ЗА „двуязычие”. Але „двуязычие” передбачає вільне володіння і послуговування двома мовами. Тому вони, антиукраїнські екстремісти, спочатку зняли лозунг „двуязычия” і почали вимагати права навчатися і послуговуватися на роботі виключно російською мовою. Далі – більше. В сучасній трансформації це звучить, що українська мова – скотська і її слід прибрати взагалі і замістити російською, не лише для росіян, але й для українців. Ларчик відмикається дуже просто. Таке завдання для них стояло з самого початку мовної війни. Коли попередніми Президентами України були етнічні українці, „п’ята колона” маскувала істинні наміри під „двуязичіє”, та й боялися попасти під кримінальну статтю за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Коли до влади в Україні прийшло проросійське керівництво – російськомовні терористи просто зняли маски і відверто легалізували свої реальні плани.

Сьогодні мер Одеси Костусєв заборонив використання української мови навіть в листуванні українців (!!!) з міською владою Одеси, не кажу вже що це всупереч Конституції України. Порушення Конституції – злочин, але так кваліфікували б якби державою керував Гарант Конституції, а не... ВАСАЛ Росії. Скажіть, будь ласка, як кваліфікувати дії особи, що зайде в ваш дім і ЗАБОРОНИТЬ вам розмовляти своєю мовою? Садист! Бандит! Окупант! А Костусєв - представник влади, представник Партії Регіонів. Реакції зі сторони ПР на його „витівку” – НУЛЬ, значить і влада Партії Регіонів – садистська, бандитська і окупаційна. І це не мої емоції, це аргумент.

Але, як сказав відомий науковець і патріот Іван Ющук: компрадорська еліта завжди розмовляє мовою завойовників. Слід лишень добавити: як в прямому так і переносному сенсі.

„Регионал Василий Хара рассказал, как за два года в Донбассе стали «не на шутку» почти ненавидеть «хохлов» и «бандеровцев» Галичины”. На що йому відповіли російськомовні представники східної ж частини України, привожу цитати з форуму по обговоренню „умозаключений” Хари:

„-Если вы эту ненависть сами вложили в головы собственного электората, то нехер тут об этом с сожалением вещать....

-Мужики с Западной Украины, Вы уж простите нас, дончан, за этого идиота! Оно если дурак так без национальности. Не изменилось у нас отношение за это время, мы же еще больше стали Вас уважать за силу духа!....

- В Харькове куда с большей опаской относятся к "битам" из Донбасса, чем к "ружьям"со Львова” http://censor.net.ua/ru/news/view/6406/hara

Якщо глибше розглянути менталітет Партії регіонів, то їм „по барабану” і мова і культура і не лише українська, але й російська, і люди„по барабану” теж – і незалежно від національності. Для них ідол один – його величність БАБЛО. Тому піддавати їх критиці, чи достукатися до їх сумління, чи посилатися на Конституцію – це все одно що жертві розбійного нападу намагатися зупинити бандита аргументами, що його дії не інтелігенті, чи підпадають під таку-то статтю кримінального кодексу , бо як відмічено на сайті WikiLeaks: "Партия регионов" - прибежище криминальных кругов. http://www.newsland.ru/News/Detail/id/595129/cat/94/

Правда, ту "...мову якою в нас розмовляють деякі „рускоязичниє” пора забороняти законом, бо та суміш мату і спотвореної руска-украйонскай мови, народженої п’яними пролетарями в заводських і тюремних бараках, не має нічого спільного ні з якою культурою”. http://www.radiosvoboda.org/content/article/2168424.html

В Україні, як то не коробить, але регіонали обмежили українську мову кругом - на ТБ, на РАДІО, в ГАЗЕТАХ, власниками яких вони являються. В Україні введені ліміти на використання української мови!!! Запитання до влади: Чому титульна нація України має перебувати в позиції дискремінованої? Чому українці в себе дома мають терпіти національне приниження?

Ось Вам слова Януковича і діла його підопічних!

 

Відомі вислови класиків комунізму:

-Маркса: Той хто не розмовляє мовою держави, або гість, або наймит, або окупант.

-Леніна: немає культури національної. Є культура пролетарська і буржуазна.

 

А чому ж тоді комуністи тяжіють до національної, але не до української, а до російської? Коли комуністи Росії тяжіють до російської – зорозуміло. А коли комуністи України – до російської – не зрозуміло. Хоча теж зрозуміло – вони п’ята колона Москви!

 

Вони не лише самі не розмовляють нашою мовою, вони цілеспрямовано, методично і нормативно звужують коло сфер її вжитку для нас, українців. Але слід відмітити, що деякі з них українською мовою володіють, але, мабуть, з принципу: „Для того щоб успішно боротися з ворогом – слід знати його мову”. Українці – це вороги в комуністів! І їх слід нищити? Я в жодній країні світу не бачив людей, що намагаються обиратися до парламенту країни з метою знищити її мову. В комуністів і Партії Регіонів це – норма. Їх дії - це вид не лише мовного, але й духовного гноблення, різновид кабали.

 

З цього приводу в мене виникають (риторичні) запитання до комуністів: вони що, не вивчали теорію класиків марксизму-ленінізму, чи вивчали на двійку, чи ідеологічне підгрунтя комунізму для сучасних комуністів „по барабану”, а основні його положення успішно заміщені на протилежне – на капітали Партії регіонів. Інакше чим пояснити симбіоз капіталістів з ПР і Комуністів? Тоді Симоненко і іже з ним – не комуністи, а банальні денщики в ПРівських олігархів.

 

Комуністи в Парламенті в ХХІ столітті – український варіант сюрреалізму!

 

 

На відміну від нас, російські мовні бойовики панують в нашому Криму й Сході, і мають під боком свою батьківщину – Росію, де їх „палким серцям” знайшлися б сфери застосування. Російська програма переселення співвітчизників дозволяє їм переселитися туди за російські кошти, отримати стартовий капітал і не мутити в Україні воду. Але вони вперто залишаються тут. Чому? Чому не переїхати туди, де все їм близьке і рідне: мова і культура, і російський дух, вищі зарплати і пенсії? То був би культурний і цивілізований шлях вирішення їх проблем. Маси людей переїжджають в інші країни в пошуках ліпшого життя. Чому вони залишаються серед „ворогів”, де їм незручно і не комфортно, де кожен день - „бій і спокій лише сниться” чому не переїхати з держави в якій нижчий рівень життя, з середовища в якому наша мова, культура і дух їм ненависні? Можливих варіантів відповідей лише два: -Вони тут виконують завдання Росії по дестабілізації ситуації в Україні: -В них порушена психіка На користь першого варіанту відповіді свідчить той факт що свої заходи вони проводять під російськими державними прапорами. Не українськими і не кримськими, а під російськими. На користь другого варіанту відповіді свідчить те, що в Кримській автономії (а також в Донецьку, Луганську, Харкові) на місцевому рівні при владі не „бандерівці” а „свої”, обрані власними руками й головою. Там нікому „притісняти” за мовною ознакою. Та й Президент, Уряд і Парламент України під повним контролем російськомовних і ПРівських, тобто- своїх. В Криму і на сході України школи, ВНЗ, ЗМІ – суцільно російськомовні (і затискують тих, хто бажав би навчатися українською мовою), діловодство – на російській мові. В Криму, на додаток, російськомовні росіяни „борються” з історично обездоленими татарами, які теж – російськомовні. Складається враження, що російськомовні бойовики ломляться в відкриті двері, або хочуть лобом проламати стінку, коли поруч відкриті двері. Але ні один з вище приведених варіантів відповіді не дає змоги їх бурхливу „діяльність” поважати, а вимоги – задовольняти. Вони: або п’ята колона, або хворі. Окреме питання стосовно владних посад. Не українці, що „при владі” в Україні, що вимагають недопущення українізації є колонізаторами і окупантами за призванням і за суттю. Частина з них є прямими найманцями Росії, з точки зору українського законодавства – є державними зрадниками, якщо взяти до уваги те, що вступаючи на посади вони присягалися на вірність саме українському народові, а не російським самодержцям. Хоча в Євангелії і написано: "Якою мірою міряєте, такою і вам буде відміряно", але ми не повинні підтримувати крайнощі з обох сторін, а намагатися погасити гостроту протистояння. Хоча слід визнати, що за екстремістське „відстоювання” російських цінностей в Україні за часів її незалежності ніхто з російськомовних не був вбитий, навіть не був побитий. А от українці часто бувають не лише фізично побитими, але є і жертви. Українців російські екстремісти образливо називають нацистами, і закликають Росію відібрати в України Крим і Схід. А хто ж тоді нацисти, ми - що живемо на своїй території, чи ви - ті росіяни, що апелюють до Путіна про загарбання частини України, як ті судетські німці, що закликали Гітлера вчинити акт агресії проти Чехії? І не російська мова вас хвилює, бо ви нею користуєтеся безперешкодно. Вам потрібні збурення, провокації. На Сході люди теж СВІДОМІ - не тримайте їх за бидло. Запитайте, чи хочуть вони воювати за Ваші ідеї розколу. Скажуть – НІ Ви бажаєте погратися зброєю, але закликаєте, щоб це зробила Росія. Не дивлячись на заклики РОДІНИ, переїжджати в Росію - не спішите і не бажаєте, бо розумієте, що там зброю вам таки дадуть. Дадуть реальну зброю ті, хто завжди піджужував вас проти України із сховища броньованих мерседесів. Дадуть в реальні рученьки, а потім - в теплушки і ..... в Чечню, і інші гарячі точки Росії! Але ваші сім’ї не в захваті від перспективи отримати „похоронку”. Та й самі ви теж не спішите ставати гарматним м’ясом, бо навіть під російським прапором патріоти ви - „ряжені”. Наша вам відповідь: Заспокійтесь. Безроздільного панування російської мови вже не буде! І не лише в Україні, а й в нових державах – колишніх республіках СРСР, і в країнах бувшого соцтабору теж!

 

 

Хахли, як правило, позиціонують себе як інтернаціоналісти, комуністи і марксисти-ленінці. Нагадаю їм позицію їх ідеолога. Маркс в свій час писав, що людину не можна назвати інтелігентною, якщо вона не володіє хоча б однією іноземною мовою. А як же тоді назвати етнічного українця, котрий проживаючи майже 20 років Незалежності на теренах України, не володіє українською мовою, паплюжить все українське і бореться з українцями проти власної мови і виступає за впровадження в Україні мови іноземної держави? Не український українець.Дивно звучить, правда? Неприродно. Аномально. Чи саме такою має бути модель „інтелектуального” українця за уявою „Руського блока”, компартії і Партії регіонів? Їх ідеал українця – денаціоналізований дебіл? Такими легше керувати? А що діяти інтелектуалам і патріотам України? Покинути України, чи боротися проти її дебілізації? Якщо українські патріоти, інтелектуалам, носії української мови покинуть Україну, тоді ви визнаєте Україну як справжню, могутню дружелюбну державу, де можна буде комфортно і сито жити всім