Volfy's page

Змиритися з новою повсякденною практикою тих, хто покликаний захищати державу від зовнішніх ворогів та виловлювати корупціонерів серед владних мужів, а натомість зосередив свою активність всередині країни. Чого б це "тайняк" мав би тикати "ксіву" громадянину і розпитувати його про друзів, сім'ю, роботу і вільний час? Для чого цей психологічний тиск, демонстративна "наружка"? Що за почерк КГБ періоду пізнього Щербицького?

Від червня тиск на громадські організації, фонди, навчальні заклади, підприємців, журналістів і окремих активних громадян не лише не припинився, але навпаки - активність "людей у сірому" наростає лавиноподібно. Це - звична радянська ланцюгова реакція: якщо у Києві цим займаються з наказу вищого керівництва, то на місцях місцеві "посткегебісти" демонструють чудасії ініціативи по навіюванню страху від "контори". Дурні запитання, ідіотські пропозиції, не менш тупі закиди і причини активності "людей у сірому". За законами абсурду усе це називають "профілактичними бесідами на законних підставах".

Ірреальна ситуація: люди, яким КГБ покалічило долі, які пережили допити та арешти 70-их, ніби переживають déjà vu.

Друга молодість... Затримання німецького політолога Ланге, наїзди на Фонд Відродження та Демократичний Альянс, вербування ректора Католицького університету, затримання історика, вилучення історичних архівів, зустрічі із журналістами іноземних видань, які пишуть про опозицію... Кожен з цих подвигів новітніх чекістів створює політичні та економічні проблеми для президента та МЗС під час усіх іноземних візитів до Європи та Америки. Безліч наробок української дипломатії в одну мить були зруйновані усе новими й новими "ініціативами" СБУ з виявлення чергового "ворога народу". На мові тієї "еліти", яка отримала владу, таке називається "підстава". Не так дивують методи оновленої СБУ, як загадкове співпадіння: скандал в Україні – закордонний офіційний візит. Ключик до цієї загадки – це відповідь на питання: чому Янукович навіть не пробує змістити Хорошковського, який його вже стільки разів поспіль "підставляє".

На цьому світі стільки ірреального... Ірреальним була сама поява на чолі СБУ людини з путінської обойми державно-корпоративного капіталу. Хорошковський займав пост президента Evraz Group S. A. (2006 по 2008 роки), найбільшого в Російській Федерації металургійно-гірничого транскордонного комбінату, який об'єднує капітали Олександра Абрамова, Романа Абрамовича та інших. У структурі контрольованої російської демократії та державно-олігархічного капіталізму і власники, і керівники таких холдингів регулярно виходили "на килим" до Путіна. Фактично були і лишаються підзвітні гебешній піраміді влади у наших сусідів.

І тут знову стільки ірреального: як жартують у певних колах – із "ГеБе" та й у "еСБе". Щоб усвідомити "глибину" такої вітчизняної кадрової політики треба на хвилинку уявити собі аналогічну ситуацію, коли крупного капіталіста з Ірану, який підзвітний Ахмадінеджаду, викликали в Ізраїль і доручили йому очолити їх спецслужбу Моссад, чиїм завданням є зокрема і контрзахист від політичного режиму в Ірані. Не уявляється? Ірреально? А якщо цей "латентний іранський агент" ще й мільярдер, керує здоровенним інформаційним холдингом в Тель-Авіві, має безліч акцій великих ізраїльських компаній, визначає призначення суддів і щодня на "бентлі" їздить до штаб-квартири Моссаду? Для чого їм такий шабес-гой? Таке навіть в анекдоті не вигадаєш.

Остання ірреальна подія – це новий подвиг глави СБУ Хорошковського у серці Об'єднаної Європи. Політики Євросоюзу вже не раз обурювалися репресивними діями СБУ під демократичним керівництвом Хорошковського. Замість недешевої піар-акції по євроремонту свого іміджу голова СБУ отримав чергову скандальну історію довкола української влади.

У Брюсселі Валерій Іванович "накрив поляну" для депутатів Європарламенту у фешенебельному ресторані La Maison du Cygne, що у самому історичному центрі наGrand Place. Європейська преса була в легкому шоці від такого "запрошення". Журналісти ознайомилися із меню, вдарили на калькуляторі – вийшла кругленька сума. Та головне не гроші, а хто закатав публічну гулянку. Голова спецслужби! Для організації сабантую були проплачені послуги PR-агенства Glocal Communications. Скільки таке коштує? Спецслужба мовчить. Але для європейської преси ця тайна вечеря не стала таємницею. Минулого тижня європейці вже читали в газетах статті "Український начальник шпигунів запросив депутатів Європарламенту на вечерю". Якщо ця ініціатива пана Хорошковського була спробою сподобатися або банальним "підкупом" симпатій євродепутатів, то ефект - очевидно діаметральнопротилежний. Чи пішли на цю євровечерю бюджетні, чи приватні кошти – для європейця це звичайна і неприхована корупція. Ефект такої PR-акції могла би спрогнозувати будь-яка людина, яка хоча б раз цікавилася життям і звичаями демократичного Старого Світу. Тільки кондовий совок не міг би спрогнозувати бомбовий ефект від такої вечері під керівництвом глави спецслужби. Ніхто ж ніколи не бачив, щоб директор ЦРУ чи британської МІ-5 робив бенкет для іноземних політиків і платив за це.

Найцікавіше – це подальші події після такого скандалу одного із стовпів нинішньої влади. Вітчизняні журналісти, які звернули увагу українських платників податків на такий "шпигунський прокол", отримали позачергову можливість поспілкуватися із цікавими "дядями з контори". Тепер ці "кроти демократії" цікавляться: а хто фінансує їх видання, з ким вони дружать, які джерела журналістської інформації у них і для чого вони взагалі звертають увагу на якісь "вечері", які відбуваються за зачиненими дверима у далекій столиці Євросоюзу. Одним словом – "європейська" практика захисту національних інтересів продовжується з новою силою.

І ключик відгадки таємниці української "демократії з особливостями" все ще лежить у далекому Межигір'ї у президентському сейфі. Такі скандали, такі "підстави" - а спроби змінити голову оновленого СБУ не було й не має...

На цьому світі стільки ірреального...