Volfy's page

Вчитися ніколи легко не було. Нині ж, в умовах Болонського процесу, університетські програми стали ще більш насиченими, на заучування дедалі більших обсягів відводиться дедалі менше часу. З огляду на таку ситуацію експерт з питань психології навчання Вернер Штанґль тим більше не радить усе залишати до іспитів, а розпочинати вчитися буквально з першого дня семестру, але водночас не забувати й про перерви.

«Вкрай важливою складовою під час заучування нового матеріалу є відпочинок, - наголошує професор Штанґль. - Існує таке правило, що впродовж дня не повинно бути більше чотирьох навчальних блоків, між якими слід робити величенькі перерви». Під час перерв, однак, не варто сидіти в інтернеті, грати в комп’ютерні ігри або читати газети. Натомість бажано прогулятися на свіжому повітрі, сходити в крамницю або у фітнес-студію.

Студент відпочиває, а мозок працює

Мозок вчиться самостійно

«Особливість нашого мозку полягає в тому, що після однієї години інтенсивного навчання він продовжує працювати далі упродовж ще однієї-двох годин. Мозок обробляє матеріал, навіть якщо ви більше не сидите за книжками», - пояснює професор. Спрощеною мовою: за цей час інформація переміщується з короткої пам’яті в довготривалу.

Якщо правильно розподілити чотири години інтенсивного навчання на весь день, виконуючи в перервах абсолютно інші справи, то вийде так, що ви вчилися не чотири години, які провели за письмовим столом, а значно довше - мозок продовжував працювати далі самостійно. До речі, саме через таку здатність мозку до самостійної роботи не варто вчити новий матеріал безпосередньо перед сном, оскільки тоді буде складно заснути. Цей ефект значно слабкіший, якщо ввечері лише повторити матеріал, який був пройдений в першій половині дня, зауважує Штанґл.

"Не вистачило однієї години!"

Не залишайте все на останню хвилину

Типовою ж помилкою студентів австрійський професор вважає намагання вивчити все в останні дні перед іспитом. «Така стратегія підготовки, однак, не може призвести до успіху вже хоча б через суто психологічні причини. Наш мозок має обмежені можливості сприйняття інформації в межах певного часу. Сидіння за підручниками по вісім годин поспіль нічого не дасть. З таким напруженням наш мозок не справляється», - наголошує професор Штанґль.

Отже, для навчання вкрай важливо те, що називають – організація й планування. Слід правильно розподілити свій час і вчасно розпочати заучування матеріалу. «Своїм студентам я завжди раджу відразу на початку семестру зорієнтуватися, скільки іспитів їм треба здавати вкінці семестру, аби вони усвідомили той обсяг матеріалу, який їм треба буде завчити», - веде далі експерт. 

Шпаргалка - найкращий вид підготовки

Шпора - на вагу золота

До планування належить і вміння відокремити головні теми від другорядних. Якщо перед вами лежить підручник обсягом у триста сторінок, то в такому разі професор з Лінца радить подумати, що швидше за все може потім виникнути на іспиті: «Треба спробувати «перевтілитися» в екзаменатора й подивитися, що є центральною, найголовнішою ідеєю матеріалу. Адже такі величезні обсяги ніколи не вмістити в голові. Слід подивитися, які теми більш знайомі, а на які, можливо, доведеться витратити більше часу, і відповідно розрахувати свій час».

Австрійський експерт у своїй роботі інтенсивно використовує сучасні технології й комунікаційні засоби. Але тим, хто готується до іспитів, професор з Лінца радить брати звичайнісіньку ручку або олівець і писати шпаргалки. «Щоправда деякі студенти за допомогою сканерів просто зменшують сторінки. Це звичайно нічого не дає. Передумова – шпаргалки повинні готуватися вручну, тоді це справді найкращий вид підготовки до іспитів. Адже для шпаргалки вам потрібно вибрати найголовніше з усього матеріалу», - наголошує професор з Лінца. Його досвід: написані таким чином шпаргалки студенти вже й не використовують, оскільки після такої підготовки вони й самі все добре знають.

Автор: Володимир Медяний
Редактор: Наталя Неділько