Volfy's page

Перша згадка про знаки в літописах належить до Х ст. Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладенні договору з візантійцями мали свої печатки, які служили символом їхніх повноважень.

За Київської Русі тризуб стає висококнязівським знаком. Його зображення відоме з печатки Святослава Ігоревича, де чітко вирізняється князівський знак у вигляді “Ш” - тризуб відомий нам сьогодні як знак Рюриковичів. До речі, вперше його назвав так відомий російський історик М.Карамзін.

Згодом цей знак карбується і на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича.

Тризуб можна зустріти на цеглі Десятинної церкви, на плитах Успенської церкви у Володимир-Волинському. Його зображення знайдено також на гербі французької королеви Анни (дочки Ярослава Мудрого).

Слово герб, за тлумачним словником української мови, - відмінний символічний знак держави, міста, дворянського роду або окремої особи тощо, зображений на прапорах, монетах, печатках, документах; Державний герб – офіційна емблема держави.

Існує близько 40 версій про походження тризуба: тризуб як первісне обожнювання рибальського знаряддя, згодом як символ влади; це уособлення трьох природних стихій – повітря, землі і води; зображення атакуючого сокола тощо.

Цікаві міркування висловив відомий український історик М.Грушевський: “З різних об'яснень я вважаю вірним те, що се вершок булави, чи як то називають французи “начальницької палиці”, знак власті старшини ...”

Після смерті Володимира Святославовича знаки тризуба ще довгий час зберігалися на монетах

великого князя Святополка, Ярослава Мудрого. Цікаво, що пізніше як знак влади використовували двозуб.

Великий князь Володимир Мономах перейняв собі знак тризуба Володимира Святославовича.

У період феодального роздроблення Русі тризуб поступово витісняється з ужитку: на Київській землі використовують зображення світового архістратига Михаїла, а на західноруських – лева, що дереться на скелю. Із запровадженням козацького реєстрового війська на Україні з'являється нова гербова символіка – лицар-козак з самопалом.

Відзнаку у формі тризуба використовували українські частини в складі австрійської армії – Українські січові стрільці – під час першої світової війни.

Як державний герб УНР тризуб на синьому тлі був схвалений 12 лютого 1918 року Малою радою в Коростені, зображення опубліковано 1 березня в Києві та затверджено Центральною Радою 22 березня 1918 року у формі великого герба з відповідним орнаментним облямуванням. автором проектів був В. Кричевський. Як герб тризуб залишився і в часи гетьманату (1918р.), і за Директорії (1918-1920 рр.). Від часу об'єднання УНР та ЗУНР (акт Соборності України, проголошений у Києві 22 січня 1919 р.) державним гербом став золотий тризуб на синьому тлі.

Символіку із зображенням тризуба в 20-40 рр. ХХ ст. використовували різні політичні, релігійні угруповання Західної України.
Сьогодні тризуб вважається державним гербом України.


З книги Н.М. Могили "З живого джерела", 1997.